Час пролітає, а біль не зникає,ще тяжче стає.
Від спогадів серце стискає
Ті спогади в снах пролітають
І за душу мене зачипають.
Ти мене розлюбив,а я й досі страдаю,
Бо тебе так сильно кохаю.
Від кохання моє серце так тяжко страдає,
Бо кохання моє лиш для тебе.
Я не можу тебе розлюбити, 
Бо ти в моєму серці назавжди 
І це я не можу змінити.

Була весна й любов палала і цвіла
Любов була шалена і п’янка.
Із літом любов ще більше зацвіла
І ще міцнішою була,
Але прийшла осінняя пора
Любов вже стала не така
Любовні квіти стали засихати,
Любовне листя – опадати.
І ось прийшла зима,
Завіяла вона всі почуття.
Любов вже не цвіте і не палає як колись.
Любов вже не шалена й не п’янка,
Любов вже не міцна,
А стала вже холодна і гірка.
І вже не гріє ця любо
...

Так хочу я стати твоєю сльозою
І щоб на мить ти відчув страждання гірке
Тоді я сльозою проникну у твоє серденько
І влию у нього солоний я біль
Тоді ти відчуєш, як серце моє стискало від жалю і болю, який завдавав ти мені.

Коханий мій, чому так сталось, що ми не разом?
Чому, ти , серце їй відкрив?
Чому тепер її ти грієш і обіймаєш ніжними руками?
Чому, ти, не кохаєш, як кохав колись?
Чому моє серденько краєш?
Чому мене до гробу добиваєш?
Чому своєму серцю брешеш, що ти мене вже не кохаєш?
Чому любов ти не вберіг?
Чому два серденька страдає?
Чому ти з нею походжаєш, якщо ти добре знаєш, що мене кохаєш?

Прокинулась я у ночі я і подивилась у вікно, 
А на небі світила зіронька моя.
Я так її відразу покохала, що щоночі у нічне небо вдивлялась 
І зіроньку свою шукала і на неї поглядала 
Та була та зіронька далеко,
Але все таки любов її я відчувала і свою їй дарувала.
Не могла я ночі дочекатись щоб у небі зірку свою відшукати і тепла у неї взяти.
Коли на мить я засинала, то зіронька мене оберігала
І у сни мої вона так легко проникала ...

Це один пережитий день мого минулого.І коли я це читаю, то думаю якою я дурою була.Тепер його я не кохаю і не страждаю, як колись. Але в серці десь глибоко-глибоко є та любов. Зараз я навіть не хочу його бачити, але було так як на зло, що я його бачила в день багато раз і так було і не раз. Зараз я його і не бачу і це добре, але як подумаю, що ще рік буду бачити його в коледжі, то аж не добре. Я колись навіть подумати не могла, що я так буду думати. 10.11.06 Сьогодні я гуляла в центрі з Л.. І
...

Восени зацвіли дві Лілії у лісі.
Одна з них біла, як той сніг, а інша має цвіт, як полум’я вогню.
І закохалися вони, аж розум по втрачали.
Лілея біла - в одинокий місяць, а полум’яна в зіроньку ясну.
І тепер Лілеї ніччю розцвітають і у небо поглядають,
А на небі місяць і зірка сіяють і на цвіт ясний вони поглядають та нічого не відчувають.
У Лілей серденька тяжко б’ються, а у місяця і зірки ледь ворушиться воно,
Бо кохання у серця у їхні не
...

Я люблю тебе, моя рідна Вкраїно!
Ти для мене найрідніша у світі земля.
На твоїх прекрасних неземних просторах народилася я.
Ти багата на чистії води, зелені ліси й пахучі поля.
Ти найкраща у світі земля.
Україно, ти породила геніальних людей, які виборювали для тебе життя.
Ти, пережила страшеннії муки.
Та все ж таки зуміла ти цвіт зберегти і народ поєднати.
Тепер не зуміє Росія тебе на шматки розірвати.
Україно моя, ти могутня земля і тебе не здола
...

Ти познайомився зі мною просто так,
А я відразу в тебе закохалась.
Ти цілував мої вуста і пестив моє тіло
І моє серце таяло в твоїх руках.
В моїх очах палали дивні іскри
Вони тебе так забавляли.
Твій дотик рук мене так збудив
Та я таки тобі і не віддалась
Хоча ти сильно так хотів,
Але ти все одно терпів,
Бо все ти розумів.
Я теж тебе хотіла палко,
Що аж застила в венах кров.
У ліжку я була принцеса,
А ти як той слуга.

...

Ми зустрілись з тобою очима
і відразу у нас загорілись вогні.
серця наші бились жахливо,
а подих був занатто важкий.
між нами вирувала любов,
бо у наші серця попала амурська стріла.
але не зуміли ми любов вберегти
і своє ми щастя розбили.
тепер наші серця є одні,
а колись вони швидко так бились.
тепер наші очі зустрітись не хочуть
і у них залишився лиш попіл.
тепер ми шукаєм очі ясні аби запалити пекельні вогні.