Була весна й любов палала і цвіла
Любов була шалена і п’янка.
Із літом любов ще більше зацвіла
І ще міцнішою була,
Але прийшла осінняя пора
Любов вже стала не така
Любовні квіти стали засихати,
Любовне листя – опадати.
І ось прийшла зима,
Завіяла вона всі почуття.
Любов вже не цвіте і не палає як колись.
Любов вже не шалена й не п’янка,
Любов вже не міцна,
А стала вже холодна і гірка.
І вже не гріє ця любов,
А лиш серденько крає.
Тепер серденько плаче і страдає, 
А не радіє, як колись.
Тепер серденько Господа благає
Аби забути ті болючі почуття,
Які були коханням,
А зараз називаються СТРАЖДАННЯМ.