Він і всіх і нічий. Провокує блідолицістю, кучерявістю.  Його очі смарагдові, загострені вилиці у вагонному імлистому присмерку.

Він читає уголос лірику. рими пальцями гріє. Посміхається, мріє і п’є каву занадто гіркою.

Вона дивиться йому у вії, майже повія, - з безприступністю і вульгарністю, майже вродлива, але стомлена
...