Був теплий зимовий вечір і ми стояли на вулиці, на небі було тисячі зірок і повний місяць освітлював нас. Він мене обнімав і до нестями до грудей своїх притискав. Він промовив “ЛЮБЛЮ” , а я не сказала ні слова, а лиш його поцілувала. Мені не хватало слів аби передати свою любов, та він і так усе розумів. Він закурив, дивився на мене, руками пестив моє волосся, в його очах було щось не те. Він продовжував курити сигарету, над нашими головами розсіювався дим. Він промовив “ЛЮБЛЮ І ТИ ЛИШ МОЯ”. Я мовчала і лиш закурила, я не могла сказати ні слова, я його обняла і палко його вуста цілувала. Він все розумів і мою любов відчував. Ми до курили і дальше стояли мовчавши, дивились у небо на зорі, в той вечір був зорепад. Я загадала бажання – “БУТИ ВІЧНО З НИМ І ЩОБ ЛЮБОВ БУЛА ВІЧНА”. Він мене міцно тримав своїми руками, я відчувала стукіт його серця, у ньому бриніла любов. У його очах з*явилися сльози. Він розумів, що це останній вечір зі мною. Він шалено мене цілував і не хотів відпускати. Я теж усе розуміла, що життєві шляхи нас розділяють. Та я знала, що ми будем разом завжди і нас не розділять навіть життєві шляхи, бо я знала, що наша любов буде вічна і ніщо вже її не уб*є, бо я знала, що бажання здійсниться моє. Ми стояли і не могли розійтись. На вулиці почалось світати. Ми не замітили як швидко промайнув час. Через кілька годин мав бути його літак. Та він не хотів розлучатись і продовжували далі ми цілуватись і палкими обіймами свої серця зігрівати. Ми зупинились на мить і наші серця зупинились також. Він промовив тремтячим голосом “ Я МУШУ ЙТИ, ПРОЩАВАЙ ” і у нас накотилися сльози. Мене на прощання обняв і ше останній раз поцілував. Він почав йти ледве пересуваючи ногами, я стояла і дивилась на нього. Він обертався, вертався та мусив таки він далі іти. Я стояла, ридала і не могла я сказати і слова. Він зник в далечі, а я стояла, мовчала і в грудях серце просто розривало. Я не змогла його відпустити так просто, а він не міг полетіти. Та наше життя жорстоким стало і все таки розділило наші серця та любов таки не зуміло убити…