Я вижу поллуны
В озёрном отраженьи,
Я понимаю - ты
Моё воображенье.

Ты плод моих мечтаний,
Моей души забвенье,
Предмет моих страданий
В моём воображеньи.

Моя рука шальная
Рисует твоё тело,
И пусть никто не знает:
С тобой наедине я...

Ты обнимаешь страстно,
Целуешь крепко очень
И кажется прекрасным
Остаток этой ночи.

От счастья содрогаясь,
Я тень увижу нашу.
В
...

ja wischu sni

i wischu w nix tebja...

ni pozemu est takie sni w kotorix net tebja...

a kogda tebja ja wischu...

serdze samiraet,

i ponimaü ja zto schisni net mne bes tebja.

no esli-bi nebilo tebja to schisnj-bi prekratilas..

no ona neprekratitsja potomu-zto ti est u menja....

Ночные тюльпаны растут на стене,
Никто не нарушит их тишину,
Они никогда не увянут в огне,
И не погибнут замерзнув во льду,
Цветы на стене - бессмертные души,
Тюльпаны в ночи отражаются в лужах...

Постучись в мою дверь, и ко мне подойди,
Скажи что-нибудь и меня обними,
Пока я живой, будь рядом всегда,
Когда я усну, ты будеш одна,
Прости мне то, чего я не сказал,
Ты знаеш, когда-то я много мечтал,
Мечтал обо всем, но жизнь коротка,
Кому-то прекрасна, кому-то гадка,
Ну вот, мне пора, закончился путь,
Тебя я люблю, ты меня не забудь...

Час пролітає, а біль не зникає,ще тяжче стає.
Від спогадів серце стискає
Ті спогади в снах пролітають
І за душу мене зачипають.
Ти мене розлюбив,а я й досі страдаю,
Бо тебе так сильно кохаю.
Від кохання моє серце так тяжко страдає,
Бо кохання моє лиш для тебе.
Я не можу тебе розлюбити, 
Бо ти в моєму серці назавжди 
І це я не можу змінити.

Так хочу я стати твоєю сльозою
І щоб на мить ти відчув страждання гірке
Тоді я сльозою проникну у твоє серденько
І влию у нього солоний я біль
Тоді ти відчуєш, як серце моє стискало від жалю і болю, який завдавав ти мені.

Коханий мій, чому так сталось, що ми не разом?
Чому, ти , серце їй відкрив?
Чому тепер її ти грієш і обіймаєш ніжними руками?
Чому, ти, не кохаєш, як кохав колись?
Чому моє серденько краєш?
Чому мене до гробу добиваєш?
Чому своєму серцю брешеш, що ти мене вже не кохаєш?
Чому любов ти не вберіг?
Чому два серденька страдає?
Чому ти з нею походжаєш, якщо ти добре знаєш, що мене кохаєш?

Настала ніч
Заснуло все,
А я лише не сплю.
В моїй душі не спокій
І в ній верує слово "одинока".
У кожного є хтось і щось,
А в мене лиш не спокій.
На цій землі я одинока,
На цій землі я не своя.
Я хочу полетіти туди, де буду я своя,
Туди, де я знайду свій спокій,
Туди, де буду я вже не одна.
Тому я обераю шлях легкий,
Бо натерпілая я зла.
Піду я у безмежнії поля, де я загублюся від світу зла.
Знайду я там нове життя
...

Так я хочу тебе полюбити,
Так я хочу тебе обійняти,
Так я хочу з тобою прожити.
Так не можу я серцю наказу віддати,
Бо любов уже не ввійде.
Ти пробач мене милий за все.
І за те, що я не змогла тебе полюбити.
Я благаю тебе, розлюби, ти мене.
І забуть, що в світі є я.
Я не можу тебе полюбити,
Бо у серці живе любов ще стара.
Я не можу любов ту убити
І у серце впустити тебе,
Бо на мені прокляття страшне.