Пробач мені за те,що було, Ніхто не очікував на чудо, Але ти прийшло так швидко, Що я не встиг вимовити:Літо, У моїх очах світає іскра надій, Побачив не мало я о тих подій.
Що звели мене з глузду навік, Краплі кохання торкаються вік, Засинають мої надії з музикою, Я сиджу біля вікна з гітарою, Співаю про негаразди та успіхи, Як страждають народи феллахи.
Я поглинаюсь у творчість назавжди, Я знайду свою істину-буду страждати, Вранці прокидатися, а ночами не спати, Лише одне буду на своїй думці мати, Це будеш ти, о моє літо, чекай на мене, Тебе зустріну з вінком і в обійми до тебе.
А ти побудеш лише три місяці і покинеш, Люди сподіваються, що ти, як фетиш, Можеш змінити усе довкола, навіть час, Бо ти, літо, і маєш великий вплив на нас. |