Ти знаєш, серцю можна наказати!!! Перевірено вже на собі…. Ти легко зміг надію подарувати й відібрати… І не повіриш, як за це вдячна я тобі… Безліч спогадів лишилось Правда, згадувать не хочу їх… Багато чого я навчилася… Відкрилися і мені ті істини прості.. Але все ж великий знак питання Незрозуміла відповідь мені…. До тебе є прохання: Скажи, для чого то було потрібно тобі??? Може й винна я сама у всьому… придумала усе собі сама…. Але ти так вміло грався на тому… Проте ніколи тобі не зізнаюся… може й дарма…. я накажу собі усе забути… Навчилася , виходило не раз… Змушу себе я з твого життя вибути.. Вірю, буде все і в мене гаразд…. 09.10.09. |