Ти, тиша, наче невгамовна
Незгасні зорі і чужі вітри
Великі мрії без любові
З тобою буду я завжди.
Безкрилі птахи десь
Вже полетіли
В далекий край,
Туди, де все зітліло.
А я з тобою
Все ще залишилась
Моя ти тиша,
Як же я стомилась.
Стомилася від всих буденних
Вагань моїх цих нескінчених,
Тому що я з тобою залишилась,
В той час, як мала бігти, я спинилась
Поглинула мене, ти, тиша,
Забула чим я досі дишу
І все пропало, назавжди пропало,
Усе, що ще недавно так мене тримало. |