Слухаючи Lumen Не дістати більше мрію, Лиш бетонне море всюди, Не заплачу – все ж я дію, Все для вас, жахливі люди! У душі горить вогонь, А я знову замерзаю, Слід кривавий від долонь, У серцях лиш полишаю. Можна вибрати дорогу, Йти вперед і все забути, Ти рішаєш, а лиш Богу, Ми покірні маєм бути. Дивний світ, а я не знаю, Сонце зійде знов чи ні, І лиш просто ніч чекаю, Де згорить печаль в огні…