Заблукали очі у натовпі Рідні риси обличчя шукаючи. Просльозились з напруги і...на тобі Погляд чийсь підхопили блукаючий.
Здивувались очі,розширились, Мимоволі закліпали віями. Бо зіткнулись з реальною щирістю, Що не зовсім збігалася з мріями.
Опустились очі,злякалися, Почуттів,про які прочитали. Засоромились і сховалися... Тільки потайки все ж підглядали . Та коли вже відваги набралися, Зарядились, й приціл навели. То мішень їх кудись подівалася Може очі з розуму звели?
І нещасними двоє лишилися, І проводять самотніми ночі. Але це не вони помилилися. В всьому винні безсовісні очі. Автор Я, извините, что на украинском, это мой родной язык, надеюсь поймёте |