У тобi скрилося плам"я таке нездоланне, таке почуття,що нi з чим незрiвнянне. Тобi я щепочу "мiй рiдний",мiй милий", хоча й не розправленнi зламанi крила. I лине безсоння отак кожен вечiр, заплаканнi очi вже не обережнi. I навiть здаэться що глузд я втрачаю, що своей любовью тобi заважаю. I плаче мiй город дощем таким сильним, що я утопаю,бо зовсiм безсила, та сняться менi твоi очi щоночi i так безсоромно говорять"я хочу"... Я так вже заплуталась:хто я i хто ти, навiщо ця блаж i навiщо турботи. Але я цiлую твоi руки нiжно- у них э спасiння i вони безгрiшнi.... (Мой первый стих на укр.яз.) |