З минулого… Жовтневий лист кружля навколо мене, Жовтневий лист не знає,що колись На цьому місці,біля цього клена Два погляди в єдиному злились. Вона була весела і мрійлива, Усмішку дарувала навкруги, І в той же час було незрозуміло - Яка у неї таємниця на душі. А він,мабуть,ніколи не повірить, Ніколи не повірить у те, Що жовтий лист в житті розіб’є Те найцінніше,що у нього є. Осінній дощ кружляв у танці плавно, Дерева шепотіли про своє, А сіре небо боляче благало: «Облиш її,то щастя не твоє…» У кожного в житті своя дорога, І свій нелегкий лабіринт життя, Але частинка щастя в світі є для кожного, Ти бережи її й ціни її щодня.
|