Чую подих ночі, вона поруч, Цей подих вразливого відчуття, Я повертаю свій бік праворуч, Гадку маю про колишнє буття,
Ніч біліє, а темрява темніє, Це я, ваш сон, уже увійшов, Прийду до тебе, а ти від мене, Залиш, благаю не йди, залиш.
Залишаючи слід, ти йдеш але, Але куди ти дінеш мої думки, Думки, що стогнуть від надії але, Залишиш ні спогади, ні думки.
Ніч біліє, а темрява темніє, Це я, ваш сон, уже увійшов, Прийду до тебе, а ти від мене, Залиш, благаю не йди, залиш.
Я прокидаюсь з новим ранком, Вмиваюсь променем віддзеркалення, Переглядаюсь очима з ґанком, Даруюсь увесь я тобі, моє чекання.
Ніч біліє, а темрява темніє, Це я ваш сон, уже знайшов, Прийду до тебе, а ти від мене, Я залишусь, нікуди не пішов. |