Криниця на краю села Стоїть всіма забута, Води в ній майже вже нема. А як була вона... Майже цілісінька води Птахи в ній мабуть бультихались Сивіли тополі навкруг великі. Але коли це все було... В забутий наший Україні І забуто все ніхто, нічтого, непам’ята.