Коли зустрінуся з тобою,

                                  То очі завжди я ховаю,

                                  Боюся щось не те сказати,

                                  Бо я тебе лише кохаю.

                                              Кохаю, як нікого в світі,

                                             Як промінь сонця по весні,

                                             Як квіти люблять малі діти,

                                             Як люблять небо соловї.

                                  А ти подивишся лукаво,

                                  Всміхнешся лагідно мені,

                                  І все мені це нагадало,

                                  Що був зі мною ти колись.

                                              Колись давно, ще у минулом,

                                              Тоді, коли земля спала,

                                              Під снігом сірим та похмурим,

                                             Тебе знайшла моя душа.

                                  Душа знаходить і втрачає,

                                  Страждає серце у грудях,

                                  Та всеодно, я сподіваюсь,

                                  Що будем рядом, ти і я!