Він зустрів її вранці-рано,

У яскравих вогнях світанку,

Коли хвилі холодного моря

Розмовляли з птахами ранку.

Він побачив її випадково

І відчув на собі її очі.

І, здалося йому, неначе,

Десь з'явилась вона із ночі.

Він вдивився в її обличчя,

Підійшов і подав свою руку.

І, здалося йому, в ту мить

Відчував він солодку муку.

А вона посміхнулась мило

І, не знала сама чого,

Ніжно вклала свою долоню

У простягнуту руку його.

Вже по березі йшли вони поруч

І всміхались вогням світанку.

Ну а хвилі холодного моря

Розмовляли з птахами ранку.